- обкладений
- —————————————————————————————обкла́денийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
обкладений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обкласти. || обкла/дено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який покрився білим нальотом при захворюванні (про язик, горло) … Український тлумачний словник
обкладений — [обкла/деинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
брівка — I и, ж. Зменш. пестл. до брова. II и, ж. 1) Підвищений край канави або насипу, утворений викопаною землею; край залізничного полотна, шляху і т. ін. 2) Підвищений край бігової доріжки, обкладений дерном (на стадіоні, іподромі і т. ін.). 3) Бордюр … Український тлумачний словник
дерновий — а, е. Прикм. до дерен. || Покритий, обкладений дерном … Український тлумачний словник
загін — I го/ну, ч. 1) Смуга, ділянка поля, пасовища і т. ін. 2) Огороджене місце, куди заганяють худобу на ночівлю, відпочинок і т. ін.; велика загорода. 3) мисл. Ділянка, в якій обкладений звір, або простір між стрілками і загоничами на облаві. II… … Український тлумачний словник
лубковий — а, е. Обкладений лубками (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
тяглець — я/, ч., іст. Той, хто був обкладений тяглом (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
тягловий — а/, е/. 1) Який використовується для роботи в сільському господарстві (про коней, худобу). 2) Який має робочу худобу, тягло (у 1 знач.). 3) іст. Який був обкладений тяглом, підлягав тяглу (у 3 знач.). Тяглові селяни … Український тлумачний словник
куртина — (фр. завіса) 1. Частина оборонної стіни або земляного валу між баштами чи бастіонами. 2. Ділянка саду чи компактна відокремлена група однорідних дерев або кущів, що знаходиться у змішаному зеленому масиві. 3. Квітковий газон, обкладений дерном… … Архітектура і монументальне мистецтво